Я не дуже активно веду свій журнал. Та сьогодні чомусь захотілось написати саме про сни. От приснився мені такий сон. Йде гумористична програма, в якій гуморист розказує дотепні жарти, над якими сміється аудиторія. Декорацією студії служить величезне вікно, за яким панорама міста. І вже в сні я ловлю себе на думці, що всі ці дотепні жарти вигадую я, і це місто з його будинками і красивими новобудовами є продуктом моєї уяви. І, коли прокидаєшся, тебе охоплює якесь дивне розчарування, і розумієш, що твій мозок спить, коли ти не спиш.
